Антонівський народний аматорський фольклорно - етнографічний колектив "Горлиця"

Історія народного аматорського фольтклорно-етнографічного колективу с. Антонівка

Діяльність народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Горлиця», очолюваного бібліотекарем Анжелікою Бозняк, є тим творчим здобутком у роботі бібліотеки с. Антонівка, що заслуговує бути зразково-показовим для кожної публічної бібліотеки, а досвід перейнятий для запровадження.

Колектив заснований при бібліотеці, звання народного отримав ще у 2002 році, а потім (в 2006, 2010, 2014 роках) підтверджував це почесне звання. У 2008 році восьмеро жінок із десяти зашишили склад „Горлиці” через поважний вік і стан здоров’я, тож у 2010-му підтверджували звання народного вже оновленим складом. Співочий жіночий колектив, «невичерпне пісенне джерело», як нарекли його методисти і керівники районного Центру дозвілля, постійно перебуває у творчому пошуку, в змінах.

Ті співучі жіночки старшого покоління, а деякі з них уже пішли за лінію буття, будучи загартовані часом, в який довелось жити, працювати, народжувати, виховувати дітей, мали такі голоси, що в одому кінці села співали, а в іншому  їх чули і навіть впізнавали, хто співає, і знали вони так багато пісень, що ми, молоді, дивувались, як можна стільки пам’ятати пісенних творів. Бо ж, як вони розповідали, співали завжди, коли йшли в поле на роботу, на ферму, день народження, весілля, хрестини, родини – жодне свято не обходилось без  народної пісні, українських звичаїв, традицій і обрядів.

А ми, молодші, закохані у пісню, дуже дякуємо за їхні навчання і поради. Коли я, молода жінка, в 1991 році приїхала до с. Антонівки Барського району з Вінниці на постійне місце проживання, не могла не зрозуміти і не взяти до уваги те, що любила з раннього дитинства, те, що завжди підіймає настрій і дарує людському серцю радість – українську народну пісню у виконанні антонівських, таких простих і милих, жінок. Любов і повагу до народної творчості, до українських національних традицій і обрядів прищепила мені моя покійна бабуся Марія, яка проживала у сусідній з Антонівкою Глинянці, вона мала прекрасний голос, знала різних пісень, співала разом зі всією нашою співочою родиною, і моє маленьке серце, тоді ще зовсім юної дівчинки, назавжди запам’ятало той спів, ті чудові дні і роки, коли вона була поряд, і дотепер я люблю співати, слухати – за це завдячую саме моїй бабусі.

У бібліотеці с. Антонівка я працюю з 1993 року (1995-2004 рр. за

сумісництвом завідувач сільським клубом), а з 2002 року є керівником народного колективу „Горлиця”.  З ним спільно зі школою і дитячим садком беремо участь у святах Нового року, 8 Березня, 9 Травня, Івана Купала,  Шевченківських днях, Дні сміху, Дні Конституції, Дні знань, Дні Незалежності, нас неодноразово запрошували у сусідні села, колектив часто долучається до районних і обласних конкурсів, фестивалів, благодійних концертів. Так, у с. Воробіївка Немирівського району брали участь в обласному святкуванні Дня незалежності, демонструючи весільний обряд, якого навчили нас жінки старшого покоління колективу. Свого часу зайняли третє місце у Всеукраїнському огляді-конкурсі автентичних колективів на приз імені Г. Т. Танцюри та збереження фольклорної спадщини, маємо грамоти, дипломи і подяки за збереження і популяризацію традицій рідного краю.

За 13 років спілкування, репетицій, виступів, спільних переживань і радостей ми стали однією родиною. Сумуємо, коли довго не бачимось з певних причин, хвилюємось за особисті проблеми кожного учасника, радіємо, коли все гаразд, радимось у біді та в радості, ділимось рецептами кулінарії, нетрадиційної медицини, допомагаємо у підготовці до весіль, родин, хрестин…  Ми навіть започаткували спільну справу: печемо святкові короваї.

Коли у моєму житті з’явилась підступна онкологічна хвороба, то колектив разом із районним Центром дозвілля організували благодійний концерт «Разом до життя», допомагали колеги-бібліотекарі і багато інших щедрих на душевне тепло і милосердя людей, які підтримали мене у скрутний час. Благодійні кошти пішли на лікування, за що я всім щиро дякую, доземно вклоняюся і зичу усім здоров’я, щастя, довголіття, достатку, миру у душі і в нашій країні.

Колектив любить пісенну імпровізацію. Нещодавно нас запросили на благодійне свято вареників по збору коштів учасникам АТО. Випікали випічку, пиріжки, вареники – частину провізії завезли до Вінницького обласного військового госпіталю, а зібрані кошти передали воїнам АТО. По дорозі ми придумали текст, стилізований під українську народну пісню в автентичній манері:

Вареників наварила, ку-ку!, Сметаною помастила, ку-ку!,  А зозуля кує ку-ку!

Їсть вареники мій милий, ку-ку! Їсть вареники мій милий І кривиться, чорнобривий, А зозуля кує ку-ку! Що ж ти, мила, наварила, ку-ку, Що ж ти мила, наварила, Що аж зуби всі зціпило, А зозуля кує ку-ку!

Члени колективу за творчою роботою і спілкуванням забувають про свої проблеми, сповна віддаються душею клубові. Марія Ткачук, співачка з сусіднього села Широке, навіть у негоду добирається на зібрання клубу, адже відчуває велику потребу, розраду, адже її діти живуть далеко від неї.

Клуб „Горлиця” став невід’ємним атрибутом різних масових бібліотечних заходів: скайп-діалогів з Тульчинською ЦРБ, Вінницькою ОУНБ (співали „Реве та стогне Дніпр широкий” на слова Т. Шевченка), „Різдвяні передзвони”, „Батько і мати – два серця гарячих”, „Цвіт папороті – нелегке щастя людське”, „Сміх продовжує життя”.

Члени клубу періодично переглядають бібліотечну пресу, ведуть живе спілкування, в т.ч. про насущні проблеми в житті сільської громади, ситуація в районі, області, Україні. Обговорення, пошук шляхів вирішення. Винесення на розгляд сесії районної ради від її чинного депутата.

Співаємо духовні (релігійні) пісні, залучаємо молодь з виховною метою, передаємо традиції та звичаї. Дітям це дуже до вподоби, припадає до душі. Ведемо збір благодійних коштів на лікування, ремонт, підтримку церкви. Готували страви для робочої бригади під час проведення газу у селі, заміни водопровідних труб. Щодо благоустрою територій – збір і вивезення сміття здійснювалось за ініціативою колективу, проводили озеленення, засаджували тисячу саджанців дерев.

Створили ГО „Успіх”, який очолює бібліотекар Анжеліка Бозняк. Громадська організація займається розвитком територіальної громади в різних напрямках. У конкурсі проектів розвитку виграли проект „Теплоенергозбереження культурно-освітнього центру с. Антонівка”, для бібліотеки і клубу придбано ноутбук, замінено вікна і двері на енергозберігаючі, встановлено котли на твердому паливі.